Похворіли тіла й лікуємо тіло,
А про ліки душі говорим не сміло.
Боїмося осуджень і слова "слабак"!?
Та молитва від серця потрібна. Ще й як!
Рани з-зовні болючі і кров з них тече,
Рана в серці - таємна, але теж пече.
Її може загоїти Лікар з небес.
Знає, що варто вжити - є “пластир й протез“.
Ампутацію наростей злих проведе,
І забравши старе - подарує нове.
Буде тішитись разом, що ти попросив,
Щоби Він операцію вдало зробив.
І на тіло болюче теж Лікар Господь
У терпінням своїх ти до Нього приходь.
Про життя Бог подбає, Він любить тебе.
Ти ж до Нього не йдеш… Що тримає тебе?
"Він (Ісус) же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі." (Біблія, Мт.9:12)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ах, как же хочется жить... - Олег Панферов Кажется, что-то с нами не вполне так. Ведь мы все не раз слышали фразу: "На меньшее я не согласен". Наверняка сколько же раз ее произносили сами... Но почему-то все равно удовлетворяемся обычным житейским счастьем, обычным рутинным досугом, обычной, как у всех, верой и худо-бедно любовью. В какой-то момент нам даже почему-то стало довольно просто спастись и утешаться надеждой, что в ад мы не попадем. Стало довольно найти тихое место под солнцем и пережидать жизнь, временами ею более или менее наслаждаться.
Иногда мне даже кажется, что радости жизни нам заменили саму жизнь...
Точно так же, как многим Божье заменило Бога.
