"Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від
усякого меча обосічного, проходить воно аж до
поділу душі й духа, суглобів та мозків, і
спосібне судити думки та наміри серця." (Євреїв 4:12)
Ти пишеш, Боже, вірю, пишеш,
Свої Закони у думках.
Хоч і не бачим, всюди дишеш,
Живеш в впокорених серцях.
Хтось сіє Слово, поливає,
А Ти, Спасителю, ростиш.
Як воно так, ніхто не знає,
Та щоб збулось, що в Нім, слідиш.
У серце людське залягають
Живі і діючі Слова,
Там працю Божую здійсняють,
І кличуть, кличуть до Христа.
Почувши раз людина знає,
Що вона грішна, у гріхах.
Як жити далі вибирає,
Є шанс покаятись в ділах.
А Слово діє, проникає,
І дух і душу поділя;
Зове і кличе, не змовкає
Про щастя, вічність, про Христа.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А я буду Господа славить за Его страданья - Мария Пономарева Господь Иисус - мой Творец, мой Отец, мой Спаситель и к Нему одному стремится душа моя! В Нем совершилось спасение мое! Он - Единственный, Кто любит меня больше жизни! Ведь Он отдал ее за меня там, на Голгофском кресте... И Он умирал не только за меня, но и за тебя тоже! А где ТЫ был, когда Его распинали, на чьей стороне, на той где громко "распни!" кричали или ты как Мария, Иоанн, - стоял ли до последнего под крестом...? А знаешь, друг...
"Чтобы спасти тебя, Он умер на кресте,
И для Него теперь тебя дороже нет,
А оценил ли ты дар Божий во Христе?
Послушай друг, не мне, но сердцу дай ответ..."
