Как сейчас вижу маму с раскрытым букварём и младшего брата, который учится читать по слогам. Мама просит братика называть буквы и он, показывая на букву, произносит: «С-а-ш-а». Мама просит сказать, какое имя он прочел. И братик отвечает: «Шура!». «Ну почему Шура? Ты же прочёл Саша. Ладно, читай следующее слово», - продолжает науку мама. И братик опять называет буквы: «Ш-у-р-а». «А сейчас какое имя ты прочёл?», - опять спрашивает мама. Братишка не задумываясь отвечает: «Саша». И это угадывание Саша и Шура продолжалось, пока братик не понял, как составлять слова по слогам. А ведь и я три года назад изучала свой букварь и «мыла раму». Первое правило русского языка, обведённое рамочкой, выучено и запомнилось на всю жизнь. Оно говорило: «После буквы Ж и Ш пиши букву И», и тут же примеры: ЛЫ – ЖИ, МЫ – ШИ.
И до сего дня это правило не изменилось. Но кто знает, как будет дальше, возможно через несколько столетий пересмотрят это правило и внесут изменения.
Но есть одна Вечная КНИГА – БИБЛИЯ, о Которой Господь говорит.
«НЕБО И ЗЕМЛЯ ПРЕЙДУТ, НО СЛОВА МОИ НЕ ПРЕЙДУТ». (Мат. гл.24 ст. 35)
«Ибо истинно говорю вам: доколе не прейдёт небо и земля, ни одна йота или ни одна черта не прейдёт из закона, пока не исполнится всё». (Мат. гл.5 ст.18)
Доверие Библии полное, ибо Гарант этих слов НЕИЗМЕННЫЙ БОГ!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
И всё же пора редактировать ВЕЧНУЮ КНИГУ
слогом ХХ1 столетия,чтобы не было СОБЛАЗНА всяким мошенникам исказить её ВЕЧНЫЙ СМЫСЛ Комментарий автора: Радуга состоит из семи цветов:красный, оранжевый, жёлтый, зелёный, голубой, синий, фиолетовый. И такой она остаётся в веках! Если Господь сказал: "Да будет...!", никто не сможет отменить.
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
