Пів неба на порожній шлунок -
І знов занудить від нудьги.
Середньовічний облаштунок
Годиться лиш на вітряки.
Усе інакше. Мрії з болю
І радість з горя, небо з дна.
Усім байдуже. Нам з тобою
Частково теж уже. Однак.
Ще зо два цвяха не забито
В мазуту ночі й білість рук.
Життя ляльок під оксамитом
Розмірене, мов сонця стук
До шиби вранці крізь тенета
Задух, задум і засипань.
Усе пробачити – потреба
Дерев напровесні бажань.
І знову йти ловити колір
В коробки душ, немов жуки.
Пів неба на порожній шлунок
З’їдають вранці дітлахи.
Прочитано 9256 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 2,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
ну не дуристика? Комментарий автора: Ні, Льова, не дурістіка!
Сороколіт
2008-11-30 11:53:40
Ні, Льова, не дуристика...
хоча й не по профілю сайту...
Просто Андрію потрібно виразити себе, а (можливо) й ніде...
(це була інформація для Льови)
Андрію, наші почуття і світосприйняття не в змозі до кінця ніхто зрозуміти, бо кожен дивиться на світ по-своєму, навіть якщо це діти одних батьків з одним вихованням.
Але зрілість полягає в тому, щоб поважати інших і сприймати їх разом з їхнім світоглядом (не означає погоджуватись). І цього не потрібно вимагати від інших. ЦЕ потрібно ДАВАТИ іншим. Прогсто зрозумій тих, хто, згідно з тематикою сайту очікує знайти щось собі рідне.
Не прошу підлаштовуватись під нас, але будь ласкавий поважай хід і наших думок, і наш світоглід, бо ж, як відомо, "в чужий монастир"..
З повагою, ще один учень Христа.
Тому, кто упал с высоты - Иосиф Эгле В юности я стал свидетелем духовного падения одного служителя. Написал этот стих, в котором отразил все увиденное. Стих оказался пророческим. Годы спустя то же случилось и со мной.
Проповеди : Ангел! Ангел! Или почём фунт лиха... - Илларион Сейчас набегут христиане-тыловики из обоза со звездами на погонах. Они как правило могучие теоретики и никакие практики. В их глазах БОГ жалок, мелочен и бессилен. Он ничего не может, кроме как сидеть в засаде с радаром, карать и искать себе рабов. Ну что же, каждый постигает истину с поправкой на себя. Если ты трус, то и бог у тебя жалкий. Если ты святоша, то и бог у тебя подобен фарисею....
Мой же Бог, Отец мне. Любящий, добрый, заботливый. И вас прошу верить именно в такого Господа!
Будут вопросы, обращайтесь по почте или контактную форму на моем сайте. Рекомендую так же прослушать этот текст в аудиоформате на моем сайте http://nilys.narod.ru
Ссылка на прослушивание есть внизу страницы
